- згвинчувати
- —————————————————————————————згви́нчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
згвинчувати — ую, уєш, недок., згвинти/ти, нчу/, нти/ш, док., перех. 1) З єднувати, скріплюючи гвинтом, гвинтами. 2) Знімати, повертаючи гвинтовою нарізкою вліво … Український тлумачний словник
згвинтити — див. згвинчувати … Український тлумачний словник
згвинчування — я, с. Дія за знач. згвинчувати … Український тлумачний словник
згвинчуватися — ується, недок., згвинти/тися, и/ться, док. 1) З єднуватися, скріплюватися гвинтом, гвинтами. 2) Зніматися, повертаючись гвинтовою нарізкою вліво. 3) тільки недок. Пас. до згвинчувати … Український тлумачний словник